Людина, яка зовсім не вживає або утримується від вживання алкогольних напоїв; тверезник, непитущий.
У країні, де всі п'ють, як на заріз, він був вродженим абстинентом. Від сотки, випитої до дна, його вивертало (Ольга Токарчук, Гра на багатьох барабанчиках, пер. Дмитрука, 2004);
Був, крім того, прикладом для молоді як абсолютний абстинент (як, зрештою, майже всі тодішні спортсмени, соколи, пластуни) (Альманах «Сокіл-батько», 1996);
— А чи не простудила вас, товаришу, така несподівана хірургічна операція. Я, хоч і абстинент, але раджу вам насамперед коньяку! (Наталена Королева, Твори, 2009);
З погляду ставлення до алкогольних напоїв людей можна розділити на чотири групи: абстиненти, споживачі, п'яниці та алкоголіки (Іржі Томан, Як удосконалювати самого себе, пер. Житника, 1988);
— ..Я привіз від діда з Бродів бутельку сливовиці. Чи, може, ви всі абстиненти? — Що ні, то ні, — відказав Антон, полегшено зітхнувши. Мирон досягнув з полиці келишки, налив у них трунку.. (Роман Іваничук, Хресна проща, 2012);
А ось абсолютно непитущих — їх називають абстинентами — зовсім небагато. Звичайно абстиненти — це діти і підлітки, вагітні жінки й матері-годувальниці, а також ті, хто лікувався від алкоголізму (Стів Шенкман, Ми — чоловіки, пер. Федорової, 1987).
Етимологія:
латинське abstinens — стриманий.
латинське abstinens — стриманий.