1.
Місце збору чи ночівлі бомжів.
Це була обшарпана малометражна «трійка» без меблів, чи то бомжатник, чи то перевалочний пункт (Марина та Сергій Дяченки, Самум, пер. Негребецького, 2011).
//
перен. Надзвичайно брудна, захаращена домівка чи приміщення, у якому перебувають люди.
Я згадав той бомжатник у Шепердс-Буш, де ми жили вдвох із Метті: тоді він був по-справжньому щасливий. Йому подобалося все це панківське життя (Ірвін Велш, Трейнспоттінг, пер. Козлової, 2012);
Це був безгосподарський бомжатник, пустуюче триповерхове приміщення. Наніч туди часто заповзали якісь обдовбані придурки, а вдень навідувалася міліція (Любко Дереш, Намір!, 2008).
2.
Державна установа для затриманих бездомних осіб; приймальник-розподільник для осіб затриманих за бродяжництво.
Але він з усіх сил намагався триматись на ногах і швидше добратися до майстерні. Боявся впасти, щоб не підібрали його на вулиці, як бомжа, і не відправили у вошивий бомжатник (Галина Тарасюк, Ковчег для метеликів, 2009).