Наркотичний напій, який готують варінням або запарюванням великої кількості чаю (у 2 знач.).
Та й до чифіру маю знаду — звик, коли якийсь час сидів в спецізоляторі… (Березіль, 2002, № 5-6);
Коли чай тоне, по колу пускають кварту, і всі п'ють терпкий чифір.., доки шалено не затріпоче серце й на душі стане легко (Володимир Даниленко, Сон із дзьоба стрижа, 2007);
Кінчаються гроші — куплять на останній карбованець чай і заварюють чифір. Після того чорного, як дьоготь, і гіркого, наче хіна, варива, вони не п'яніють, а дуріють (Володимир Канівець, Листи коханої, 1987).
//
Дуже міцний чай.
Чифіром називали дуже міцний чай: чверть плитки на піввідра води (Іван Іванов, Колима, пер. Голуб, 1989).