в означеннях
Тлумачення, значення слова:

глушник

глушни́к, -а, чол.
1.  Пристрій для зменшення небажаного звуку чи шуму.
П'ятий день тривожно ревла сирена. Бурмаков увімкнув глушник, але і приглушене завивання, здавалося, вривалося у всі закутки корабля.. (Володимир Шитік, Остання орбіта, пер. Геника, 2008).
//  техн. Частина вихлопної системи (зазвичай прикінцева), що зменшує звук виходу відпрацьованих газів із двигуна внутрішнього згоряння.
Машина не мала глушників. Громовою луною озивався рев мотора у стінах будинків.. (Еріх Марія Ремарк, Твори в двох томах, Т. 2, 1986);
Недоліком існуючих конструкцій глушників є те, що відпрацьовані гази в них рухомі, вони «пролітають» глушник анітрохи в них не затримуючись (Автошляховик України, 2012, № 1).
//  збр. Складова частина стрілецької зброї, що глушить звук пострілу.
Саша висмикнув із кобури «Форт», підхопив із полиці в передпокої ще один, перевірив обойми і швидко накрутив на стволи глушники (Павло Бондаренко, Тінь Люцифера, 2004);
Вбивця підступно вистрілив індіанцеві в спину.. Зброю, очевидно, мав з глушником — інакше вони почули б постріл (Олег Романчук, Таємниця жовтої валізи, 1981).
2.  Прилад для заглушення радіосигналів; джерело радіоперешкод.
Він був поведений на всіляких технічних штучках і оснастив ними своє авто так, наче на виставку: встановив у ньому комп'ютерну систему.. «Джі-пі-ес», голосові дверні замки, п'ятиоб'єктний глушник радарів та мобільний факс.. (Ден Браун, Цифрова фортеця, пер. Горбатька, 2011).

Вільний тлумачний словник, .

Про сайт · Покажчик · Навмання · API · © 2017, Webmezha