Жінка.
Там плачуть малі діти, Там жорнують дві кобіти, Крутять жорна вправо, вліво, Щоб їсти ся не хтіло, да гей (Український визвольний рух, 2008, Збірн. 12);
Нігде о кобітах з позору не судіте, пам'ятайте, що ви їх Діти. Бо очерниш маму, жінку і дитину і не здоймиш запали з них до згину (Словник Грінченка);
Ми вашої горівки ані вашого пива пити не будемо і в танець з отсею кобітою не підемо. Ми ані вам, ані їй честі не уймаємо (Іван Франко, Украдене щастя, 2011);
Деякі народи, в тому числі магометани, гидують близкістю з вагітними кобітами, інші бридяться — коли у них краска (Мішель де Монтень, Проби, Кн. 1, пер. Перепаді, 2005);
Ой кобіти пишні, Мальовані пані! Не один з нас, грішних, Лихом вас спом'яне. Не один пияка, Не один гульвіса Вас, красуні пишні, Пом'яне у біса! (Михайло Старицький, Маруся Богуславка, 1921);
Кобіти люблять всі мужчин тілько у каварськім стані, бо для кобіти кожний кавалер є, пане, сирота котрого треба жаліть і ласкаво йому у вічі заглядать (Іван Тобілевич, Сава Чалий, 1928).
Етимологія:
польське kobieta — жінка.
польське kobieta — жінка.