1.
Той, хто займається культуризмом; бодибілдер.
На ньому були джинси і джинсова жилетка на голе тіло. То було тіло атлета, культуриста. Могутні м'язи грали під засмаглою шкірою (Всеволод Нестайко, Неймовірні детективи, 2009);
Однак з практики культуристів ми знаємо, що інтенсивне тренування певної групи м'язів не дає можливості на цій ділянці осідати жирові (Іржі Томан, Як удосконалювати самого себе, пер. Житника, 1988);
Він був сім футів заввишки, з руками й ногами ніби з обкладинки журналу для культуристів – рельєфні біцепси, трицепси та всякі інші «цепси» випинались.. (Рік Ріордан, Персі Джексон та Викрадач блискавок, пер. Бондаря-Терещенка, 2014);
Перед тим як перейти до активніших дій, Діма встав із ліжка і пішов на кухню, де витягнув із холодильника заздалегідь приготовану дитячу молочну суміш, улюблений енергетичний коктейль культуристів тих часів (Наталка Сняданко, Амаркорд, 2011);
У порівнянні. Ось коли Іван Іванович зумів розгледіти цього богатиря у всій його красі й силі. І не скажеш, що «накачав м'язи», як культуристи. Ніби жодного м'яза, що видається чи випинає. Але широкий у плечах, що наче добротні ворота (Вадим Пеунов, Танок страху, 2007).
2.
ірон., рідко. Той, хто дбає про культуру, опікується нею у певних галузях чи у певному розумінні.
Кричите про виродження і розвиток культури, а самі не обтесані грубіяни, хулігани. Стидно і соромно за таких культуристів! (Вітчизна, 1990, № 12);
Деяке уявлення про це дає список «Що читати про культуру української мови» на кінці книжки Антоненка-Давидовича. Правда, деякі з цих «культуристів» мови виступали так нудно, що швидше могли охолодити, ніж розпалити, ентузіязм [ентузіазм].. (Сучасність, 1980, № 4).