1.
Словесний текст великого музично-вокального твору (опери, оперети тощо).
У лібрето без особливої потреби зазначено, що вона має співати ridendo — сміючись (Ларі Вулф, Винайдення Східної Европи, пер. Біленького, 2009);
Туга за опришками не була почуттям тимчасовим. Вона дала себе знати в останньому творі Антонича «Довбуш», писаному як лібрето опери, але так розмашисто, що він має всі ознаки драматичної поеми (Дмитро Павличко, Літературознавство. Критика, Т. 1, 2007);
Спробою довести до друку ті рукописи була книжкова серія «Оперні та балетні лібретто» [лібрето] видавництва «Музична Україна» (упорядник Д. Маковій), де 1983 року вдалося опубліковати українською мовою текст опери О. Бородіна «Князь Ігор» в еквіритмічному перекладі Миколи Бажана (Дмитро Бортнянський, Сокіл: опера, клавір, 2012).
2.
Стислий літературний виклад змісту сценічного (опери, оперети, балету тощо) чи кінематографічного твору.
Але надзірка зіниця Ейзенштейна одразу ж угледіла у «потоках свідомості» ірландського роману ніби абсолютний відповідник словесного лібрето до кінематографічного дійства! (Мистецтвознавство України, 2008, Вип. 9);
Кіносценарії, оперні й балетні лібрето, сюжети пантомім, ток-шоу, телеігор і т. ін. — усе це має свою «внутрішню драматургію», себто композицію, драматичну дію, конфлікт інтересів та характерів.. (Дніпро, 2011, № 10);
Значно пізніше, 1964-го, вона запропонувала мені написати музику на її лібрето до хореографічної поеми «Причинна» за Шевченком, до святкування 150-річчя великого Кобзаря. Балет мною був написаний (Анатолій Мірошник, Музика і доля, 2008).
Етимологія:
італійське libretto — книжечка зі словами великого музичного твору, від libro — книга.
італійське libretto — книжечка зі словами великого музичного твору, від libro — книга.