1.
юр. Той, хто здійснює люстрацію (у 1 знач.).
Дуже важливо, хто саме виконуватиме закон про люстрацію, адже майбутні люстратори матимуть багато незаконних можливостей стати новими багатіями (Український тиждень, № 329, 27.02.2014).
2.
іст. Той, хто складав люстрацію (у 2 знач.).
Мешканцям пограничних замків і їхніх околиць, що то по словам люстратора з XVI ст. «рушниці мали й стріляти добре вміли», не сиділося поза окопами й частоколами городів (Микола Голубець, Велика Історія України, 1935).