Стосовний до творення, формування нації.
Я. Грицак має рацію, коли пише, що історичні міфи відіграють надзвичайно велику роль у націєтворчому процесі (Лариса Нагорна, Історична пам'ять: теорії, дискурси, рефлексії, 2012);
Український націєтворчий процес містив створення спільної для обох частин України політичної стратегії на ґрунті спільного історичного походження, мови, ідеї соборності (Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету, Вип. 20, 2006).
//
Який забезпечує чи сприяє формуванню, становленню нації.
Питання [східних] кресів, їхня символіка і міфотворче наповнення, безперечно, є ключовим елементом польського націєтворчого дискурсу (Дух і Літера, 2008, № 20);
Для домінуючих в европейському [європейському] просторі старих політичних націй (французької, британської) саме аристократія стала націєтворчим фундаментом (Часопис «Ї», 2006, № 45);
По суті, міт [міф] про «Велику Вітчизняну війну» – це один із фундаментальних націєтворчих мітів [міфів] комуністичної епохи, покликаний цементувати «нову історичну спільність — совєтський народ» (Україна Модерна, 2008, № 13).