в означеннях
Тлумачення, значення слова:

наративний

нарати́вний, -а, -е.
1.  Який розповідає про події (щодо тексту, твору); розповідний, оповідний.
..текст, який називається наративним, різко контрастує з текстом, який називається дескриптивним (описовим), оскільки має часову структуру і містить зміну ситуації (Studia methodologica, 2005, № 16);
Іпатіївський літопис, як головний у цьому випадку наративний документ, характеризує перипетії вокняжіння Романовичів на Волині, коротко зазначаючи про угорсько-польські перемовини на предмет усунення боярина від влади (Вісник Прикарпатського університету, 2009, Вип. XV);
Наративний текст — це текст, у який агент, чи то суб'єкт, конвертує певну історію, використовуючи при цьому обраний медіум, як-то, мова, звук, сукупність зображень чи побудов (Studia methodologica, 2011, № 32).
2.  Стос. до наративу.
Остаточне вивірення термінології відбулося 1997 року у праці А. Нюнінга: під терміном «наратологія» почали розуміти міжнародну форму наративної теорії, а під терміном «наративні студії» — національний [німецький] варіант наративної теорії (Studia methodologica, 2005, № 16).
Етимологія:
від англійського та французького narrative — який розповідає історію, від латинського narrare — оповідати, ознайомлювати.

Вільний тлумачний словник, .

Про сайт · Покажчик · Навмання · API · © 2017, Webmezha