Те саме, що небосяжний.
Лише верхи небосяглих велитів [велетів] Бескида та сильні барки широких полонин стерчали [стирчали] над тим озером і поглядали думним оком на величавий світ, що сияв [сіяв] над ними і приодівався розкішно чимраз красше в золотисту ризу Божого світла (Горак, Гнатів; Між вогнями. Микола Устиянович, 1994);
Понад сквапливим потоком, в котрого сріберній водиці червінь, цяткований пструг та пир жовтокрилий гуляє, помежи стрімкими небосяглими верхами, де ти [тобі] майже щокрок страшні відвічними ломами позавалювані розвали путь перетинають, в'єся [в'ється] вузенька гірська дорожинка і веде тя до села (Антологія українського оповідання, Т. 1, 1960).