Вид тупої зброї у вигляді двох невеликих палиць з'єднаних на одному кінці ланцюгом чи мотузкою.
Тупа зброя — це найчастіше саморобні предмети, призначені виключно для нанесення пошкоджень (кастет, нунчак тощо) (Концевич, Михайличенко, Судова медицина. Підручник, 1997);
Син залишив собі на згадку дві рапіри, які власноруч змайстрував Анатолій Іванович, та справжні нунчаки, привезені колись батьком з Курильських островів (Артем Чех, Рожеві сиропи, 2012);
Вона, як професійний ніндзя, закричала страшним голосом: — Й-й-й-а-а-а!!! Тоді вихопила з-за пазухи нунчаки — з'єднані ланцюжком короткі важкі палички — і, вимахуючи ними, рушила на Шніцеля (Леся Воронина, Суперагент 000: Таємниця золотого кенгуру, 2004);
..перевертаючись у повітрі, її подруга махнула рукою, й наче в сповільненій зйомці, я побачив, як з рукава її шкірянки випадає нунчака, як випрямляється шнур, котрим з'єднані палиці, як наближається до мене ця смертоносна зброя, ріжучи простір, мов блискавиця.. (Леонід Кононович, Феміністка, 2002);
У порівнянні. Я опускаю очі й бачу, що «шкільні» сосиски теліпаються в моїй лівиці, як нунчаки (Письменники про футбол, 2011).
Етимологія:
англійське nunchaku, японське ヌンチャク, імовірно від китайського 双截棍 (ціп), яке у діалектній вимові звучить як «нун-чат-кун».
англійське nunchaku, японське ヌンチャク, імовірно від китайського 双截棍 (ціп), яке у діалектній вимові звучить як «нун-чат-кун».