Той, хто висунув власну кандидатуру на виборну посаду.
Кандидатів було дев'ять. Але семеро з них були нещасні самовисуванці, які жодних шансів не мали (Всеволод Нестайко, Супер «Б» з «фрикадельками», 2017);
Всі вони, самовисуванці, були виховані комсомольською технологією володіння владою і, звичайно, принесли у нову владу старий дух — розділяй і владарюй (Євстахій Добровольський, Моя Рутенія, 2009);
У боротьбу партій і блоків не зможуть втрутитися окремі особистості — «одномандатники» і «самовисуванці» (Національна безпека і оборона, 2005, № 3).