Лопата, переважно совкова, з широким квадратним ло́патнем.
Заходжу до стайні, там тепло і темно, пахне сіном і гноєм; умикаю електрику, беру до рук шуфлю, починаю змітувати на купу гній з-під вола, з-під осла, з-під вівці (Костянтин Москалець, Досвід коронації, 2009);
Обмолочене зерно обов'язково відділяли від полови. Для цього найчастіше використовували дерев'яну лопату («віячку», «шуфлю»), а також сито, корито, за допомогою яких зерно з половою й іншими відходами молотьби кидали навпроти вітру (Степан Макарчук, Етнографія України, 2004);
Ми простували широкою вулицею, мов тунелем: снігозбірна машина відвалила сніг, і тепер обабіч височіли неймовірні кучугури, в яких раз у раз виринали провалини — під'їзди до будинків. У одному такому під'їзді величезними шуфлями ліниво гребли сніг двоє підлітків (Наталя Тисовська, Три таємниці Великого озера, 2011).