Сир із соєвого молока (відвару із бобів сої).
Раз на добу йому подають кружку води та миску вареного тофу (Леонід Тендюк, Вибрані твори, Т. 2, 1991);
Підвечірок: тофу й склянка пепсі. ..Сир тофу смакував, як гіпс, розчинений водою з-під крана (Ізабелла Сова, Смак свіжої малини, пер. Андрієвської, 2005);
— А чого? Дуже спіритичне місце.. — Кажучи це, Дордже.. підморгнув китаяночці зі срібними підвісками в волоссі й обабіч вух, що саме подавала йому пересмажений тофу (Ірена Карпа, Піца «Гімалаї», 2011).
Етимологія:
японське 豆腐 (тофу), від китайського 豆腐 (доуфу) — біб + зіпсутий.
японське 豆腐 (тофу), від китайського 豆腐 (доуфу) — біб + зіпсутий.