1.
Образ, що постає у свідомості, в уяві чи уві сні; видіння.
Що це? Фантасмагорійна візія? Прозрівання майбутнього, того, що колись має статися? (Сучасність, 1968, № 3);
У строкатому плині галюцинацій, образів чи фантазій з'являється пророцька візія загибелі ще одної.. країни.. (Віра Агеєва // Наукові записки, 2007, Т. 72);
В уяві Мотрі вирисовується візія червоних хмарок… Ах, як це гарно було б, якби нотарева не мала брилуватої фігури (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 25);
Кілька віршів, породжених цією візією [пустого міста], я опублікувала вже після 1986-го як буцімто «чорнобильський цикл».. (Оксана Забужко, З мапи книг і людей, 2012).
2.
Комплексне уявлення про щось, когось (особливо про майбутнє, наміри, плани тощо); бачення.
— Я щойно був у губернатора Вехтера. Ця людина з візією майбутнього (Сучасність, 1981, № 1);
В японській політиці домінували дві візії імперії — північна і південна (Тімоті Снайдер, Криваві землі.., пер. Климчука та Грицака, 2011);
Це особливо характерно для «Посланія…» [Тараса Шевченка] — бо ж ідеться про серцевину його української візії (Іван Дзюба, З криниці літ, Т. 3, 2007);
Своєрідною «польською відповіддю» на всі ці дії стала розлога стаття В. Лушкевича, який перед тим ретельно оглядав храм, визначав його стиль і пропонував свою візію реконструкції зі збереженням усіх віднайдених деталей.. (Василь Ульяновський, Князь Василь-Костянтин Острозький.., 2012).
3.
Система поглядів на певне явище чи події; концепція.
Показовою, у цьому розумінні, є циклічна візія Освальда Шпенглера, яка кидала виклик класичному історизму (Ясь Олексій // Історіографічні дослідження в Україні, 2011, Вип. 21);
Ця візія швидко набуває ознак «офіційного бачення», бо.. полегшувала протягування однобічної думки про генезу донського козацтва як творіння виключно великороської народної стихії (Віктор Брехуненко // Наукові праці історичного факультету ЗНУ, 2009, Вип. 26).
4.
літ. Твір або оповідь, в основі яких лежить фантастичний сюжет чи образ, подібний до видіння (особливо про майбутнє).
У своїй візії «Боротьба архистратига Михайла із Сатаною» Сковорода цитує по пам'яті чималу пісню.. «Безплідна, яка плаче» (Леонід Ушкалов, Григорій Сковорода: семінарій, 2004).
5.
заст. Те саме, що привид.
Як візія! Як біла візія все Ти, Пречиста Діво, являлась нам і кликала нас за собою.. (Уляна Кравченко, Твори, 1975).