1.
Перелік або сукупність вживаних ким-небудь чи де-небудь слів (зокрема, слів окремого типу чи тематики).
У центрі уваги соціолінгвістів залишається розмовний вокабуляр індивіда (Українська мова, № 3, 2010);
Мета роботи полягає у дослідженні шляхів збагачення вокабуляру спортивного сленгу англійської мови (Studia methodologica, Вип. 29, 2009);
Жінка проводить більшість свого часу вдома і її вокабуляр обмежується темами домашнього господарства.. (Юлія Андрійченко, Динаміка гендерних змін в іспаномовних картинах світу, 2017);
Здається, вона думає так само, як і він, лише, звісно, не має у своєму вокабулярі відповідних слів, які назвали би цю гулянку та її учасників. Та й у нього, зрештою, слів нема (Євгенія Кононенко, Російський сюжет, 2012).
2.
Короткий словник.
Матеріал дослідження може бути використаний для створення.. вокабулярів для вивчення фахової ділової лексики (Людмила Науменко, Сучасний англомовний бізнес-дискурс, 2017).
Етимологія:
французьке vocabulaire, від пізньолатинського vocābulārium — перелік слів.
французьке vocabulaire, від пізньолатинського vocābulārium — перелік слів.