1.
Як завжди; звичайно.
Про цей «страх статі», зазвичай притаманний усім тоталітарним формаціям, у XX столітті понаписувано чимало слушного й неслушного.. (Оксана Забужко, Хроніки від Фортінбраса, 2000).
//
Як у більшості випадків; здебільшого, переважно.
Тритолуол — це потужна вибухова речовина, що зазвичай складається із тетрилу (75%) та толу (25%) (Сергій Жадан, Депеш Мод, 2004).
//
Як заведено, узвичаєно.
На подвір'я наше тюремне виходили вікна одного дому, де жив якийсь іменитий, багатий мавр; вікна ті були, як зазвичай у маврів, більше схожі на стрільниці, а до того ще й закривались вузькими, густими насувними ґратами (Мігель де Сервантес, Дон Кіхот, пер. Лукаша, Перепаді, 1995).
2.
у знач. вставн. сл. Уживається для вираження оцінки повсюдності, типовості висловлюваного автором.
До самого храму вела незліченна кількість сходинок, що ними підіймалися до святині чи спускалися від неї жінки, чоловіки, діти (чомусь їхня стать, зазвичай, не враховується при переліченні, гм…), кози і мавпи (Ірена Карпа, Фройд би плакав, 2004).