в означеннях
Тлумачення, значення слова «Баба»:

БАБА 1, и, жін.

1. Мати батька або матері. Пустила баба внука, то він і побіг, тільки дверми стукнув (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 212); І в темні зарості бузкові Од баби вимкнувшись тихцем, Малий трьохліток чорнобровий За хитрим диба горобцем (Вітчизна, 10, 1947, 40).

2. Стара віком жінка. Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили (Тарас Шевченко, I, 1951, 311); Баба глянула на Горпину, і в старих очах заграв жаль (Панас Мирний, I, 1954, 265).

3. розм. Взагалі жінка. Баби вхопили осавулиху попід руки та й повели по селі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 191); — Добре, коли баба стає козаком, гірше, як козак стає бабою! (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 376).

4. перен., зневажл. Про слабкого, боязкого, нерішучого чоловіка або хлопця. Що це з Юрасем? Щоб мав все краще й краще ходити, то він з кожним днем гірше ходить. Скажи йому, що він «баба» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 171); [1-й вартовий:] Ох, моторошно мені... [2-й вартовий:] Ну-ну, не будь бабою! Вартуй, коли наказано (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 145).

5. у сполуч. з присв. займ., розм. Те саме, що дружина 1. — Та, — махнув рукою Мирон, — звиняйте, моя баба життя не дає.. Мов кліщ, вчепилася за душу, живцем заїдає (Михайло Стельмах, II, 1962, 21).

6. заст. Жінка, що приймає дітей під час пологів. Де багато баб, там дитя безпупе (Номис, 1864, № 6667); Батько був веселий, подавав бабі то те, то друге, жартував, допитувався, щоб долю народженому вгадала (Степан Васильченко, II, 1959, 347).

7. заст. Ворожка, шептуха. Скажи-бо, Степане! Може, справді нездужаєш? ..Я побіжу за бабою (Тарас Шевченко, I, 1951, 278); Надвоє баба ворожила: ..або вмре, або буде жила (Номис, 1864, № 5616).
 Баба-яга — в народних казках — потворна і зла чарівниця. Раз убили брати дику козу, а то не коза була — то була дочка баби-яги (Українські народні казки, 1951, 164).

8. Людська фігура із снігу. Бабу здоровенную, Уночі страшенную, Зліпимо гуртом (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 269).
Кам'яна баба — кам'яний бовван давнього походження, що найчастіше трапляється в степу на могилах.  * У порівняннях. Ще проїхав [січовик] кілька гонів, роздивився, аж то чоловік, і сидів він нерухомо, неначе кам'яна баба на могилі (Олекса Стороженко, I, 1957, 334); Снігова баба: а) велика конусоподібна кучугура снігу. По дворах врівень з хатами стоять страшенні снігові баби, і тільки вітер куйовдить їх гострі голови (Панас Мирний, III, 1954, 8); б) те саме, що баба 8; Тісна баба — гра, в якій ті, що сидять на кінцях лавки, тиснуть на тих, що сидять посередині, намагаючись витіснити їх і зайняти їх місце. — Ну, та й напакували ж нас у сей вагон, нема де й голкою штрикнути. Тут награємось за ніч в тісної баби, — говорить хтось з кутка (Леся Українка, III, 1952, 569).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 75.

Коментарі (0)

БАБА 2, и, жін., техн. Важка підвісна довбня для забивання паль. Важко грюкнула, падаючи перший раз, сталева баба копра, і звичний робочий день розпочався (Вадим Собко, Серце, 1952, 8);
//  Ручна довбня для забивання паль або утрамбовування землі. Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі (Словник Грінченка); Кузьма Петриченко подивився в той бік, де майстри тесали податливу деревину,.. забивали чавунними «бабами» палі (Анатолій Шиян, Гроза... 1956, 628).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 75.

Коментарі (0)

БАБА 3, и, жін. Рід печива з пшеничного борошна.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 75.

Коментарі (0)

БАБА 4, и, жін., діал. Пелікан. В небі крутились білі мартини й чайки, а здорові білі, з червоними носами баби, неначе лебеді, вкривали купами й море й береги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 226).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 75.

Коментарі (0)

БАБА 5, и, жін., діал. Рід великих груш.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 75.

Коментарі (0)