в означеннях
Тлумачення, значення слова «Бантина»:

БА́НТИНА, и, жін. Поперечна балка між кроквами. Під стелею на бантинах лежали колодки й сушились в диму (Нечуй-Левицький, II, 1956, 392); Улас розшукав книжку в бур'яні і заховав за бантиною (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 48);
//  Взагалі поперечина. Перед піччю на бантині сушиться шмаття (Леся Українка, IV, 1954, 212).
На бантину — повіситися, повісити когось. [Тимоха (з сльозами):] Пропало чотирнадцять з полтиною ні за цапову душу!.. Одне тепер зосталось мені: коли не в річку, то на бантину!.. (Марко Кропивницький, IV, 1960, 186).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 102.

Коментарі (0)