в означеннях
Тлумачення, значення слова «Барабанщик»:

БАРАБА́НЩИК, а, чол.

1. Той, хто вибиває на барабані такт, сигнали і т. ін. Починається парад частин гарнізону. Його відкриває струнка колона юних барабанщиків (Радянська Україна, 11.XI 1952, 3); — Крроком рруш! — люто гримнув Гусейн-ага, змахнувши ятаганом. — Барабанщиків наперед..! (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 451);
//  Музикант, що грає в оркестрі на барабані та інших ударних інструментах. Вже грав оркестр.. Веселий барабанщик так брязкотів мідними тарілками, що аж у вухах лящало (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 136); — А що по весіллях ходить, то що ж тут такого? В нього професія така, барабанщик (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 62).

2. Робітник, що працює біля барабана молотарки. Хлопчак подавав із стіжка снопи на машину дівчині, яка шпурляла їх у руки барабанщикові (Юрій Яновський, Мир, 1956, 103).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 103.

Коментарі (0)