в означеннях
Тлумачення, значення слова «Барва»:

БА́РВА, и, жін.

1. Колір, забарвлення (в 2 знач.). В глибині затоки долі кам'яною стіною ревів водопад, мов живий срібний стовп, граючи до сонця всіма барвами веселки (Іван Франко, VI, 1951, 25); Вся вона [гора] вкрита густим-прегустим сосновим лісом, що своєю темною барвою так одрізняється од ясно-золотистого бука (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 139); Їхні обличчя лисніли від поту, кольором зливаючись із барвою сорочок (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 113);  * Образно. Заіскрилося всіма барвами народне мистецтво, вдарили ключем з гущі народної таланти (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 267).

2. перен. Характер, тон, колорит, манера, відтінок викладу, виконання. Я згадую хоч не самі слова, то барву їх (Леся Українка, III, 1952, 742);
//  перев. мн. Виражальні засоби мови, музики, сценічного мистецтва. Романтична піднесеність та інтенсивність художніх барв потрібні нашій поезії так само, як реалістична правдивість і конкретність зображення (Про багатство літератури, 1959, 157).

3. рідко. Те саме, що фарба. Якби я всіми [всіма] барвами владала, то я б на барву барву накладала і малювала б щирим самоцвітом (Леся Українка, I, 1951, 258).
Згущувати (згущати) барви див. згущувати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 104.

Коментарі (0)