в означеннях
Тлумачення, значення слова «Батіг»:

БАТІ́Г, тога, чол.

1. Прикріплений до держака мотузок або ремінець, яким поганяють тварин; канчук, пуга. Батога з піску не сплетеш (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 287); Погоничі кричали на коней, свистіли, ляскали батогами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 29); Кілька разів Кармалюка арештовували, били батогами і засилали в Сибір (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 204);  * Образно. Вже швидко весна, і під золотими сонячними батогами доведеться морозам знітитись, збавити пихи і, врешті, ганебно втекти на далеку північ (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 75);  * У порівняннях. Ці слова, мов батоги, періщать парубка, він ледве стримує гнів (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 29). Дати батога — ударити батогом. — А ну, Гнідко, розправляй ноги! — промовив дід до коня.. і.. дав батога гнідому (Панас Мирний, I, 1954, 281).
[Як] з клоччя батіг: а) поганий, нікудишній. [Галина:] З Бойка такий командир, як з клоччя батіг (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 21); б) про слабовільну, слабохарактерну людину. Батько Ксенин був батіг з клоччя: що жінка казала, те він і робив (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 64); — Та й чоловік мій, як з клоччя батіг, сказати правду (Нечуй-Левицький, II, 1956, 14); Як із батога тріснув — дуже швидко. Тиждень минув, як із батога тріснув, у звичайній домашній роботі (Осип Маковей, Вибр., 1954, 200).

2. Стебло виткої або сланкої рослини; огудина. Кущі калини та орішника порозпускали тонкі гілки аж додолу. Березка, хміль укривали їх своїми довгими батогами (Панас Мирний, III, 1954, 293); Численні сорти огірків відрізняють за скоростиглістю і довжиною батогів (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 186).
 Петрові батоги, мн. (одн. петрів батіг) — багаторічна трав'яниста рослина, з коріння якої виготовляють сурогат кофе; цикорій. Підбирала [дівчина] один колір до другого, сплітала докупи [квіти], перев'язуючи гнучкими Петровими батогами (Панас Мирний, II, 1954, 68); Цвіли над шляхом петрові батоги, зоріли ромашки, а з гущавини придорожнього жита виглядали соромливі волошки (Іван Цюпа, Грози.., 1961, 288).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 111.

Коментарі (0)