в означеннях
Тлумачення, значення слова «Без»:

БЕЗ 1, прийм., з род. в.

1. Уживається при вказівці на відсутність кого-, чого-небудь. Що то за життя нудне без сім'ї, без дружини! (Марко Вовчок, VI, 1956, 257); Але ж Матерія якраз і є та сила, без якої й самий Дух не може існувати (Павло Тичина, II, 1957, 63);
//  у сполуч. з ім. у род. в. Уживається як означення (предмета або особи). Дивлюся, в могилі усе козаки: Який безголовий, який без руки (Тарас Шевченко, II, 1953, 232);
//  у сполуч. з деякими ім. Уживається у значенні прислівника від відповідного іменника з префіксом без або не. Не висне ще без сил робочая рука (Володимир Сосюра, I, 1957, 298);
//  у сполуч. з абстр. ім. перев. із знач. дії або стану. Передає заперечення дії. Так-то проживає Олеся, працюючи без спочинку, без утоми (Марко Вовчок, I, 1955, 29).
Не без того, щоб не... — буває (бувало), трапляється (траплялося), що... Не без того, щоб часом не посварив [чоловік], не раз було і попоб'є; а все ж я за ним лиха не зазнала (Леся Українка, III, 1952, 470).

2. Крім. От тепер я помочі не маю, тільки маю жалощі дівочі, чи й без них мені не досить жалю? (Леся Українка, I, 1951, 392).

3. у сполуч. з кільк. числ. Вказує на кількість, якої не вистачає до потрібної. Грими ж но, хвилино страшна і велична, Всім вікам і народам всім: 21 січня. Без десяти сім (Микола Бажан, Роки, 1957, 6); Без ста грамів кілограм.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 118.

Коментарі (0)

БЕЗ 2, у, чол., діал. Бузок. Як гарно зацвів без (Словник Грінченка);  * У порівняннях. Семениха попісніла: побіліла, як стіна, губи стали сині, як без (Лесь Мартович, Тв., 1954, 105).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 119.

Коментарі (0)