БОЗ, у, чол., діал. Бузок. — По-моєму, поберіться навесні. Це найкращий час, як усе зачне розцвітатися. Буде боз, будуть уже конвалії, будуть уже лілеї (Ольга Кобилянська, III, 1956, 268); Панна Маня зірвала гілочку бозу, що цвів понад ослоном (Осип Маковей, Вибр., 1954, 34); * У порівняннях. Лице.. було синє, як боз (Іван Франко, III, 1950, 46).