в означеннях
Тлумачення, значення слова «Брехня»:

БРЕХНЯ́, і, жін., розм.

1. Те, що не відповідає правді; неправда. Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся (Українські народні казки, легенди.., 1957, 398); — Може, воно й брехня, а чого люди не накажуть, — почав знову Грицько (Панас Мирний, IV, 1955, 25); Він на брехню такий спритний, що цигана би обдурив (Лесь Мартович, Тв., 1954, 283); Брехня, шановний сер, Міраж. Ви гляньте в іншу призму, — Двадцятий вік не ваш, А наш, Вік щастя, комунізму (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 128);  * У порівняннях. Вайнтроб також не цурається мужицької чарки. Він майстерно перехиляє її, і одразу ж кривляться його очі, уста і навіть кружалко борідки. — Пішла, мов брехня по селу, — задоволено погладив груди (Михайло Стельмах, I, 1962, 195).
 Брехню завдавати кому — звинувачувати кого-небудь у неправді. — Брешеш! — стрибнувши до Супруненка, не своїм голосом крикнула вона.. — Хе-е! Ще й брехню завдає! — сказав Грицько (Панас Мирний, III, 1954, 125).

2. мн. брехні, брехень. Вигадки, плітки і т. ін. [Аецій Панса:] Найкраще так, побачити на очі, тоді ніяким брехням не повіриш (Леся Українка, II, 1951, 356); Насті вже давно хотілося провчити бабу, щоб по хатах брехень не розносила (Яків Качура, Вибр., 1947, 15).
 Брехні точити (справляти) — те саме, що Баляндраси точити (див. баляндраси). — Годі тобі брехні справлять. Вставай та в печі розтоплюй (Нечуй-Левицький, I, 1956, 289); — А чи не пора б вам кинути брехні точити та заходитись коло роботи? — мовив Корж (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 34).

3. Гавкання. На собачу брехню вибігла з хати молода, як дівчина, молодиця (Панас Мирний, II, 1954, 166).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 233.

Коментарі (0)