в означеннях
Тлумачення, значення слова «Броня»:

БРО́НЯ, броні, жін.

1. заст. Металевий одяг для захисту тулуба воїна. Вже зібрався Олег віщий На вражу недолю, їде конем білогривим По чистому полю. Блищить броня цареградська, Шелом аж палає (Степан Руданський, Тв., 1956, 209); Вони схилились у земнім поклоні Московським далям, рідній стороні, І, брязнувши кружальцями броні, Звелися рвучко й скочили на коні (Микола Бажан, Роки, 1957, 230);  * У порівняннях. А кінь.. як намальований: шерсть на йому блищить, як броня (Олекса Стороженко, I, 1957, 94);
//  Зброя. У той день, як нам рушать, подарував він свого коня і роздав броню: кому шаблю, кому пістолі, кому гвинтівку (Олекса Стороженко, I, 1957, 178); До броні! Настала година слушна За рідний край стать в обороні (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 39).

2. Захисне облицювання із сталевих плит на військових кораблях, поїздах, автомобілях і т. ін. Вони бронепоїзди обшивали корабельною бронею (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 144); Де бронею танки в просторах гриміли, комбайни в житах попливуть (Володимир Сосюра, Вірші, 1954, 57);
//  Броньовані бойові машини. Вони чекали тієї хвилини, коли, сівши на броню, ринуться в прорив (Юрій Яновський, Мир, 1956, 202).

3. тільки броня. Закріплення когось або чогось за ким-, чим-небудь; документ на це закріплення. — Всю війну я провів у Казахстані.. З бронею в кишені просиджую штани у заводській лабораторії (Натан Рибак, Час, 1960, 144).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 239.

Коментарі (0)