в означеннях
Тлумачення, значення слова «Брус»:

БРУС, а, чол.

1. Обтесана чи обпиляна чотиригранна колода, довгий чотиригранний шматок каменю або металу, що застосовується на будівництві. Вся хата була зложена з липових .. брусів (Олекса Стороженко, I, 1957, 226); Андрусь купив віз і пару добрих коней і возив дубові бруси для залізної дороги (Іван Франко, III, 1950, 66); Нетерпляче кидається [раб-гебрей], притуляючи голову до затіненого боку бруса камінного (Леся Українка, II, 1951, 242); Майстри тесали податливу деревину, ладнали бруси, скріплювали (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 628).
 Паралельні бруси — гімнастичний прилад, який складається з двох паралельних круглих жердин, прикріплених до підставок. Криниця припасовував труби для паралельних брусів і турника (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 296); Він підійшов до брусів і спробував підтягнутись угору на руках (Олесь Донченко, II, 1956, 387).

2. Довгастий чотиригранний шматок чого-небудь. Брус мила (Словник Грінченка).

3. Спеціальний камінь для гостріння металевих предметів (ножа, коси і т. ін.). Бодай коса зломилася, а брус перебився (Пісні та романси українських поетів.., I, 1956, 123); [Конон:] А попереду Молодий косар косе, Чорнява вдова Бруса йому підносе (Марко Кропивницький, II, 1958, 431).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 241.

Коментарі (0)