в означеннях
Тлумачення, значення слова «Бричка»:

БРИ́ЧКА, и, жін. Легкий візок для їзди, іноді з відкидним верхом. У Гетьманському, коло нового будинку пана Польського, стояли в три ряди карети, брички, натачанки (Панас Мирний, II, 1954, 269); Затупотіли коні. Затуркотіла бричка (Іван Франко, IV, 1950, 363); До самого дворика підкотили дві ковані брички, запряжені баскими жеребцями в сірі яблука (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 562).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 237.

Коментарі (0)