в означеннях
Тлумачення, значення слова «Бубон»:

БУ́БОН, бна, чол. Ударний музичний інструмент. По всьому селі пішла чутка, що в нас весілля; музики грають, у бубон б'ють, — весело було, бучно! (Марко Вовчок, I, 1955, 79); Загриміли труби, загули бубни: то молодий раджа скликав військо (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 33); Співали баяни, гримів із дзвониками бубон (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 348);  * У порівняннях. Зосталася Одарка з трьома невеличкими дітками-дівчатками без грошей.. Злидні, кругом злидні, голі, як бубон (Панас Мирний, I, 1954, 49); А вишень, а груш солодких було, як наїсися — цілий день живіт як бубон (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 462); — Запекла баба, а дурна, як бубон (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 137).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 244.

Коментарі (0)

БУБО́Н, у, чол. Напухла лімфатична залоза.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 245.

Коментарі (0)