в означеннях
Тлумачення, значення слова «Будівник»:

БУДІВНИ́К, а, чол.

1. Те саме, що будівельник. До праці стали скрізь робітники: І сталевари, і будівники (Микола М. Тарновський, З далекої дороги, 1961, 243); У поезії з'являється образ будівника, що зводить нові будови (Історія української літератури, II, 1956, 241).

2. чого, перен. Той, хто створює що-небудь; творець. — Ми ж повинні прийти на зміну старшим, як будівники нового світу, як творці (Олесь Донченко, V, 1957, 246); У даль мені путі відкриті, Народ мету мені прорік! Я найщасливіший у світі, — Я комунізму будівник (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 158).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 248.

Коментарі (0)