в означеннях
Тлумачення, значення слова «Будинок»:

БУДИ́НОК, нку, чол.

1. Будівля, споруда, призначена для житла. Латин од поєдинків Сховавсь під спід своїх будинків І ждав, що буде за кінець (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Зійшло сонце; Україна — Де палала, тліла, А де шляхта, запершися, У будинках мліла (Тарас Шевченко, I, 1951, 119); Оці будинки, покої, по яких перше блукала одна несита і загребуща людина — тепер підуть під школи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 83); Вони підійшли до будинку, де жив Каргат, спинились коло входу (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 306).

2. Науковий, культурно-освітній, побутовий та ін. державний заклад, установа, а також будівля, де він (вона) міститься. З будинків найбільше подобались мені університет і академія (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 351).
 Будинок відпочинку — заклад для відпочинку трудящих. В місті й на околицях розташовано шістдесят три прекрасні санаторії і шістнадцять будинків відпочинку (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 97); Будинок культури — заклад для задоволення культурних потреб трудящих; Будинок Радянської Армії — заклад для задоволення культурних потреб військовослужбовців; Дитячий будинок — закритий навчально-виховний заклад для дітей. Обіч за огорожею — будинок дитячий у попівському дворищі (Андрій Головко, I, 1957, 209); Родильний (пологовий) будинок — медичний заклад, призначений для подавання медичної допомоги під час пологів.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 247.

Коментарі (0)