в означеннях
Тлумачення, значення слова «Бунт»:

БУНТ 1, у, чол. Стихійне повстання, заколот. Мезентій їх тіснить.., На чинш, нікого не пускає, Готові зараз бунт піднять (Іван Котляревський, I, 1952, 211); Багато тоді лягло правих і винуватих, поки той бунт замирили... (Панас Мирний, II, 1954, 115); Хто хоч трохи знайомий з історією Південної Америки, той знає, що страйки, бунти і заколоти в країнах цього материка.. бувають часто (Любомир Дмитерко, Там, де сяє.., 1957, 7);  * Образно. Він хоче придушити в собі несподіваний бунт думок, що його викликав робітник-сусіда (Анатолій Шиян, Магістраль, 1934, 6).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 256.

Коментарі (0)

БУНТ 2, а, чол. Зв'язка, сувій, пачка або тюк якихось матеріалів. Укладають тютюн в бунти зразу ж після зв'язування (Технічні культури, 1956, 389).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 256.

Коментарі (0)