в означеннях
Тлумачення, значення слова «Бурдей»:

БУРДЕ́Й, БУРДІ́Й, я, чол., діал.

1. Житло, викопане в землі; землянка. Окрім хати, що стояла недалеко панського дому, мали ще тут два бурдеї (Ольга Кобилянська, II, 1956, 27); Такі землянки.. були розкидані скрізь по запорізьких займищах і називалися бурдеями (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 14);
//  Благенька хата; халупа. Зайдімо в бурдій; подивимось, як воно тут в школярській стації (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 20); На гиблому ґрунті якоюсь купиною стоїть не то хатка, не то старий бурдей (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 143).

2. Дім розпусти. Ну, і була [Сусана] в бурдеї, але потому вони законно звінчались (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 367).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 257.

Коментарі (0)