в означеннях
Тлумачення, значення слова «Бич»:

БИЧ, а, чол.

1. Довгий батіг; канчук, нагайка. Кругом болото обступивши, Бичами ляскали псарі (Іван Котляревський, I, 1952, 181); Не б'є чумак волів своїх, Бичем не махає (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 434); Спалахував поодинокий постріл, і звук його.. здавався коротким і різким, мов хльоскання бича (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 143).  * У порівняннях. Вітрило рве і вигинає рею, І свист січе по кораблю, як бич (Микола Бажан, Роки, 1957, 280); Огненними бичами сікли землю сліпучі блискавки (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 222);
//  Кий або палиця, якою б'ють. Пес не тікає від колача, але від бича! (Василь Стефаник, II, 1953, 76).

2. перен. Те, що завдає великої шкоди, лиха. Безробіття, цей страшний бич робітничого класу при капіталізмі, набирає дедалі більш загрозливих розмірів (Наука і життя, 6, 1962, 17); Неволі бич навіки зник, І, видячи безмежні мети, Ідуть колгоспник, робітник, Ідуть учені і поети! (Максим Рильський, Наша сила, 1952, 28).

3. перен. Гостре викриття, картання. Все те, що найбільш обурювало і хвилювало Франка в австрійському ладі, в громадському житті Галичини, в поведінці її реакційних елементів, потрапляло під його сатиричний бич (Радянське літературознавство, 3, 1957, 43); В посланії «І мертвим, і живим, і ненародженим» Шевченко .. прилюдно в обличчя б'є перевертнів бичем свого презирства (Павло Тичина, III, 1957, 181).

4. Коротка частина ціпа, якою б'ють, вимолочуючи колос; бияк. Микола задумавсь і з усієї сили так уперіщив снопа, що рипиця луснула і бич одскочив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 185); Ціп їй батько дав окремий: бич із вареного вишневого дерева, капиця з найміцнішої шкіри (Юрій Яновський, Мир, 1956, 147);  * У порівняннях. Голий, як бич (Номис, 1864, № 1520).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 171.

Коментарі (0)