в означеннях
Тлумачення, значення слова «Бирка»:

БИРКА 1, и, жін., діал.

1. Однорічна вівця; ярка.  * У порівняннях. Мокра, як бирка, Параска з верещанням кинула кашкета Данилові в обличчя (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 168).

2. лайл. Про нікчемну, погану жінку. Вона буде мовчати, а він бігатиме по чужих, а він буде любитися з тою биркою, з тою слинявою Настею (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 29).

3. Овеча шкура; смушок;
//  Смушева шапка. А ще на козаку, бідному летязі, шапка-бирка, Зверху дірка (Українські народні думи.., 1955, 73); Будь-який козак волів радніше вийти поміж люди без штанів, ніж без бодай драної бирки на голові чи в руках... (Олександр Ільченко, Козацькому роду... 1958, 23); І припилила зір важка пилюка, На бирки випала, на кунтуші (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 85).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 166.

Коментарі (0)

БИРКА 2, и, жін.

1. Паличка або дощечка, на якій робили нарізки для лічби, підрахунків у господарстві. Очевидно, всі народи спочатку позначали числа зарубками на паличках, які на Русі називались бирками (Наука і життя, 7, 1964, 21).

2. Невеличка дощечка або металева бляшка з номером або написом, яку прив'язують до шиї тваринам, а також до різних товарів, тари і т. ін. Живці кожного сорту в'яжуть в окремі пучки і прив'язують до них бирки з назвою сорту (Колгоспник України, 7, 1958, 35).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 167.

Коментарі (0)