в означеннях
Тлумачення, значення слова «Битий»:

БИ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до бити 2, 3, 7. Ой там криниця під перелазом — Вмиємось, серденько, обоє разом. Моя хустина шовками шита — Утремось, серденько, хоч буду бита (Українські народні ліричні пісні, 1958, 139); Царька таки знали люди. Знали й гомоніли, що він — справді дорогий чоловік, хоч часто ходить і битий і лаяний (Степан Васильченко, I, 1959, 105);  * Образно. Гола земля, бита крилами вітру, сіріла під олив'яним небом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 98);
//  бито, безос. присудк. сл. За моє, як кажуть люди, жито Та ще й мене і бито! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 53).
Битий тугою (горем і т. ін.) — який зазнав багато лиха, горя і т. ін. Затих мій сивий [дідусь], битий тугою, Поник старою буй-головою (Тарас Шевченко, II, 1953, 26); Коли він пригада її заплакану — горем биту, — його серце рветься від болю на часті (Панас Мирний, IV, 1955, 173); Не в тім'я битий хто — не дурний (про метку, тямущу людину). [Лікар:] До нашої панночки нелегко приступитись, та я теж не в тім'я битий, либонь і ми в свій час книжки читали, та ще такі, про які панночкам і не снилось (Леся Українка, II, 1951, 40); Так же піп не в тім'я битий: його не обдуриш (Лесь Мартович, Тв., 1954, 40).

2. Розгромлений у боях. Наступ німецьких військ припинився, бите німецьке командування негайно погодилось укласти мир (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 25); Особливої викривальної сили письменник [П. Панч] досягає в змалюванні націоналістичних дипломатів і битих петлюрівських вояк (Історія української літератури, II, 1956, 448).

3. Набитий, настріляний (про дичину). — А се для кого? — раділа Оля, повернувши мене до купи битої птиці, яка завалила весь стіл (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 360); Я виїхав на плесо і, ледве посуваючи човна, почав підбирати биту дичину (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 415).

4. Розбитий, поколений на шматки. Одна хата .. скоса поглядала на улицю своїми битими вікнами (Панас Мирний, I, 1954, 48); На згарищі валялася бита цегла (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 11);
//  Витоптаний, витолочений.  * Образно. Буде бите Царями сіянеє жито! (Тарас Шевченко, II, 1953, 347).

5. Кований (про зброю). Неначе срібло куте, бите І семикрати перелите Огнем в горнилі, — словеса Твої, о господи, такії (Тарас Шевченко, II, 1953, 289);
//  Карбований (про гроші). Тут тобі.. биті таляри і червінці (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 157).

6. Мощений, брукований. По середині [вулиці], битій каменем, гуркотали карети,.. фаетони (Панас Мирний, II, 1954, 73). Бита дорога (путь); Битий шлях (гостинець і т. ін.) — широка уторована дорога, широкий уторований шлях і т. ін. Ой біда, біда чайці небозі, Що вивела діток при битій дорозі (Словник Грінченка); Стали хлопців В кайдани кувати Та повезли до прийому Битими шляхами (Тарас Шевченко, I, 1951, 233); Широкий битий гостинець тягнувся, як розвитий звій полотна серед зеленого лісу (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 75).

7. перен., розм. Бувалий, з великим досвідом, навчений життям. Не новий Оцей лукавий лановий; Стара собака, та ще й бита (Тарас Шевченко, II, 1953, 187); Начальник [складу] був хоч малописьменний, але битий — умів докинути.. грамотне слівце (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 281);
//  на чому. Який знається на чомусь. — То ти й не знаєш, яке зілля подобає хлопцеві в купіль класти, а яке дівчині? — Ба ні, на цьому не битий (Юрій Яновський, I, 1954, 18);
//  у знач. ім. битий, того, чол. Бувала, досвідчена людина. За битого двох небитих дають, та й то не беруть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 86).
Бита голова; Битий жак — про бувалу людину.

8. Узятий противником; програний гравцем. Битий козир.
Ваша (його і т. д.) карта (ставка) бита — хто-небудь зазнав цілковитої поразки у чомусь. Гестапівська карта була бита, як і вся стратегія і тактика Гітлера (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 292).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 169.

Коментарі (0)