в означеннях
Тлумачення, значення слова «Чаша»:

ЧА́ША, і, жін.

1. Старовинна посудина округлої форми, з широким верхом і звуженим низом для пиття (вина та інших напоїв). Продавець вийняв срібний келих, поставив перед хлопцем. — Тут маєш. Оця чаша, коби і брат братові її продавав, коштує п'ятсот, а я даю за триста (Три золоті слова, 1968, 150); Сонце.. заглядало в блискучі келихи й чаші, що рядами стояли на столі (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 10); [Куниця:] Серед цих скарбів у мене є чудова золота чаша одинадцятого віку — часів Ярослава Мудрого (Іван Кочерга, II, 1956, 317);  * Образно. А земля мусила вмирати од голоду й спраги, бо чаша сонця стала порожня (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 248);  * У порівняннях. І землю, як чашу, вщерть сонцем налито! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 279); Небо синє і повне, мов чаша (Володимир Сосюра, II, 1958, 37);
//  Заздоровна чара. [Інгігерда:] Здоров був, княже, ладо мій ласкавий, Пий чашу цю, живи багато літ! (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 106); Тож піднімем спільну чашу За святі ці почуття, За Вітчизну вільну нашу, За омріяне життя (Сергій Воскрекасенко, Поезії, 1951, 279); В ньому І Дунаї] всі ми скупані, слов'яни, Ним усі колихані, слов'яни, І в борні священній, грозовій, Як один, підносьмо чашу дружби, Як один, підносьмо чашу клятви, Чашу волі, слави і братерства, — Хай загине ворог наш навік (Максим Рильський, II, 1960, 206);
//  перен. Про міру радощів або страждань, які випали на чию-небудь долю. Тоді, в печалі чи радості, добрішим і кращим стає чоловік і з подивом бачить.., як швидко сіра буденщина розхлюпала його чашу кохання (Михайло Стельмах, I, 1962, 202); Надворі спека, у його кімнаті приємний холодочок, а у нас разом — переповнені чаші юнацьких спогадів (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 15); Ми молоді, ми п'єм солодку щастя чашу..! (Володимир Сосюра, I, 1957, 161).
Випивати (випити) [добру, гірку] повну чашу лиха див. повний; Випити [всю] чашу до дна — пережити непомірне горе, зазнати глибоких страждань. Загриміла війна [1914 року].. Мене мобілізували у військо. Випив, як кажуть, цю чашу я всю, до самого дна (Степан Васильченко, IV, 1960, 45); Випити [повну] чашу муки [і страждання] — зазнати багато страждань. Я випив чашу муки і страждання, Велику чашу, сповнену ущерть, 1 вже тепер нема мені вагання: Життя чи смерть! (Микола Вороний, Вибр., 1959, 98); Випити смертну чашу, ритор. — умерти на полі бою. Олег! Ти чесно йшов у бій на ніч, на тьму криваву. Безсмертній пам'яті твоїй співає серце славу і тим, кого ти в бурі вів, з ким випив смертну чашу (Володимир Сосюра, II, 1958, 500); Гірка чаша див. гіркий; Переважувати (переважити) чашу терезів див. переважувати; Переливати (перелити) чашу через край (вінця і т. ін.) див. переливати; Переповнити чашу [терпіння] див. переповняти; Пити (випити, куштувати, скуштувати і т. ін.) гірку чашу див. гіркий; Чаша [терпіння] переповнилася див. переповнятися; [Як] повна чаша див. повний.

2. Будь-яка посудина, вмістище подібної форми. Тут же [в похованні] були дві глиняні посудини — розписна чаша і великий глек; очевидно, в них була їжа (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 70); У великій чаші, встановленій на стадіоні, спалахує вогонь Всесоюзних юнацьких ігор (Вечірній Київ, 18.VII 1968, 3);
//  церк. Посудина такої форми, що використовується у християнському культовому обряді; потир. Перенос скінчився. Піп з чашею пішов ув олтар (Панас Мирний, III, 1954, 320); [Семпроній:] Там знайдено в вас ритуальні речі: велику чашу, ніж і ще там дещо (Леся Українка, II, 1951, 471);
//  Частина посудини, деталь подібної форми. Келих складається з двох головних частин — чаші і седеса (стояна) (Народна творчість та етнографія, 6, 1965, 70); [Джонатан:] Різьблений маєш ти зробити свічник, стебло його, і чаші, й круги, й листя у нього мають бути... (Леся Українка, III, 1952, 49);
//  Віночок квітки подібної форми. Тепер любов і мрії наші Ми у серцях палких несем, Немов тюльпанів чисті чаші, Налиті сонцем і дощем (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 211);
//  Внутрішня поверхня посудини подібної форми. В казанах .. важко гойдала своє тіло вода та хлюпала в побіленій чаші (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 293);
//  Споруда подібної форми. Швидка, могутня, гомінка В зелену чашу стадіону Людська вривається ріка (Любомир Дмитерко, Київські кручі, 1962, 174);
//  Діл з берегами якого-небудь водоймища (озера, моря і т. ін.), заповнений водою; улоговина подібної форми. В чаші Байкалу стільки прісної води, як в Балтійському морі солоної (Хлібороб України, 2, 1967, 47); 7—8 липня 1955 р. русло Дніпра було перекрите Каховською греблею і почалося заповнення чаші водоймища (Український ботанічний журнал, XVII, 1, 1960, 4); Мов рухлива основа на велетенському верстаті, дорога виповзала з-під самих їхніх ніг, спадала круто вниз, перетинала надвоє широку чашу гірської западини (Петро Колесник, Терен.., 1959, 215);
//  Купол неба. На обрії чаша неба упиралася краєм в далекий берег (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 15); Повніє неба синя чаша над даллю мрійною озер... (Володимир Сосюра, II, 1958, 360);
//  Земля навколо стовбура дерева, яку спушують і поливають для кращого росту рослини; ямка. Найкращим способом поливу при задернінні саду є дощування, але добрі наслідки дає також полив по чашах з одночасним зволоженням міжрядь (Колгоспник України, 2, 1961, 34).
Класти (покласти) на чашу ваги що — використовувати що-небудь, щоб добитися якоїсь переваги, перемоги в чомусь. Історія нас вчить, що там, де на чашу ваги кладуть суб'єктивно-індивідуальні інтереси, там неодмінно спалахує непримирима ворожнеча (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 118).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 284.

Коментарі (0)