в означеннях
Тлумачення, значення слова «Черпак»:

ЧЕРПА́К, а, чол.

1. Ківш, невелика посудина (перев. з довгою ручкою) для черпання чого-небудь. Маруся подає йому воду в дерев'янім черпаці, він п'є (Іван Франко, IX, 1952, 310); Андрій поклав весла і став черпаком вибирати воду (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 156); Гриша, в халаті поверх ватянки, стояв з черпаком у руці над казаном (Олесь Гончар, III, 1959, 270);
//  Кількість чого-небудь, набраного такою посудиною. Кожному одмірялося по черпакові перлової каші (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 340).

2. Частина машини, механізму (екскаватора, драги і т. ін.), що має форму ковша і використовується для виймання ґрунту, породи, якої-небудь маси. Гримотливою стрічкою один за одним невпинно пропливають стальні черпаки, розхлюпуючи каламутну воду. Важкий корпус землечерпалки увесь дрібно тремтить (Олесь Донченко, VI, 1957, 498); За його спиною час від часу розтулялися щелепи залізного ковша, і з них висипалася нова конусовидна гірка жовтого намулу, вибраного черпаком з напіввисхлої річки (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 37).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 312.

Коментарі (0)