в означеннях
Тлумачення, значення слова «Чинник»:

ЧИ́ННИК, а, чол. Умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу, що визначає його характер або одну з основних рис; фактор. — Допускати вагу несвідомого, елементарного в історії, — се ще не значить допускати в ній виключно самі матеріальні чинники (Іван Франко, IV, 1950, 314); Розвиток національної культури в країні соціалізму не є і не може бути чинником відгороджування нації від нації, народу від народу (Максим Рильський, IX, 1962, 124); Верхній шар ґрунту на відкритій місцевості зазнає впливу таких активних чинників, як вітри, що зносять чорноземний пил з розораних полів (чорні бурі), дощові і снігові води (Наука і життя, 8, 1958, 2).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 326.

Коментарі (0)