в означеннях
Тлумачення, значення слова «Цямрина»:

ЦЯ́МРИНА, и, жін.

1. Одна деревина з колодязного зрубу. Оце ж уже козацтво познімало з себе пояси і на поясах ті всі бочки витягують і ставлять на зеленому моріжку, поклавши під бочки колодязну цямрину, щоб краще було точити (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 266); Коли рука випадково торкалася цямрини, хлопчина мимохіть здригався — цямрини були слизькі, немов шкіра гидкого слимака (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 47);
//  Один ряд колод у зрубі.

2. також мн. Верхня частина колодязного зрубу, складена перев. з дерев'яних колод. Коло воріт, над перелазом, білів новою цямриною колодязь (Панас Мирний, I, 1949, 269); Витоптана у спориші стежка повз колодязь із замшілою зеленою цямриною вилася до будиночка (Леонід Первомайський, Опов.., 1970, 144); Криниця обведена з трьох боків широкими цямринами (Степан Тудор, Вибр., 1949, 253);
//  Колодязний зруб. Нетинковані соснові стіни, що тісно обступали її навкруги та високо здіймалися до стелі, дуже скидалися на цямрину (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 310); Чиста, як кришталь, та погожа вода стояла сливе вщерть з кам'яними цямринами криниці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 197);
//  заст. Дерев'яне кріплення в шахті, штольні і т. ін. Над ямою цюкали теслі, роблячи цямрини до штольні (Іван Франко, VIII, 1952, 409); Лампочки замиготіли попід стінами. На стінах під жовтуватим світлом ворушилися зруйновані цямрини (Петро Панч, I, 1956, 386).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 254.

Коментарі (0)