в означеннях
Тлумачення, значення слова «Дім»:

ДІМ, дому, чол.

1. Будівля, признач. для житла або для розміщення різних установ; будинок. Широка, обсаджена кипарисами стежка веде до дверей у літній триклініум [трикліній] на розі двоповерхового дому (Леся Українка, II, 1951, 385); Дім у Семена Непийводи був такий веселий, що стріха на ньому, як у задерикуватого парубка шапка, була набакир (Остап Вишня, I, 1956, 353);  * Образно. Тому й дорога нам. Радянська Вітчизна, Що їй віддаємо і силу, й уміння, і мрії політ, Що в ній ми будуємо сонячний дім Комунізму (Микола Гірник, Друзі.., 1953, 9).

2. Приміщення, в якому живуть люди; житло. Цариця Клітемнестра з царським намісником Егістом наглядають, як раби й рабині кінчають прикрашати дім (Леся Українка, II, 1951, 328); Радісні вигуки наповнили дім (Юрій Смолич, II, 1958, 38).
 З дому: а) з свого житла. Яків поплівся з дому та до шинку (Панас Мирний, I, 1954, 276); б) з рідних місць. Сьогодні виїжджаю з дому і завтра буду за границею (Леся Українка, V, 1956, 145); Повен дім кого — велика кількість (про людей). Хай їм стидно [соромно] буде так забувати про мене, хорого. Адже повен дім людей, які вміють писати (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 444).

3. Приміщення, люди, що в ньому живуть, та їх господарство. В хату вскочив господар дому, в шубі, в шапці, в калошах з снігом, низький, з злими очима й тремтячою бородою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 403); Я люблю, коли є в домі діти 1 коли вночі вони сміються (Максим Рильський, Голос, осінь, 1959, 20);
//  Про сім'ю або людей, що живуть в одному приміщенні. Я йду, а може, саме у цю хвилину ввесь дім вже знає страшну новину — і панна Анеля в істериці б'ється, читаючи лист: «Я вас кохав» (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 267); Не знали про його переконання і в домі Карташових, де він давав урок розбещеному синкові старого полковника (Петро Панч, В дорозі, 1959, 53).

4. рідко. Монархи одного роду, що послідовно замінювали один одного. Більшість європейських держав була зайнята питанням про долю іспанських володінь у зв'язку з очікуваною смертю престарілого і бездітного іспанського короля, який походив з австрійського дому Габсбургів (Історія СРСР, II, 1957, 10); Он — палац Зимовий. В нім Розміщався царський дім (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 120).
 Божий дім, заст. — церква. Дознався був владика, що сліпий старець чинить у божому домі одправу, — і заборонив (Марко Вовчок, I, 1955, 9); Дім розпусти; Публічний дім — у капіталістичному суспільстві — будинок, де живуть і приймають відвідувачів проститутки. Я аж геть пізніше дізнався, що мешкав у тайнім домі розпусти (Василь Стефаник, II, 1953, 14); [Ольга:] Тут не публічний дім! [Ряженко:] Та хіба я не знаю? Тут жіночий монастир (Іван Микитенко, I, 1957, 305); Жовтий дім, заст. — лікарня для психічнохворих. — А казали, що його в жовтий дім відправили?.. (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 35).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 306.

Коментарі (0)