ДІВЧА́ТКО, а, сер., розм. Маленьке дівча. [Хлопець:] Вона була тоді таким смішним, завжди кудлатим дівчатком (Леся Українка, II, 1951, 99); Тримаючись за кузов і щільно притулившись одна до одної, стоять п'ятеро юних дівчат, ще майже дівчаток (Олександр Довженко, II, 1959, 73).