в означеннях
Тлумачення, значення слова «Днище»:

ДНИ́ЩЕ, а, сер.

1. Нижня частина або нижня стінка якого-небудь предмета. Соломія підійшла до ставка, вскочила в човен і почала шарити по днищі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 337); З повітки сивий дідок викотив величезне барило, намагаючись перекинути догори днищем (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 422); Аж затремтіла [Тамара] від несподіванки, — в тому кутку, де вони всі притулилися, у днищі вагона є щілина (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 161).

2. Ґрунтова поверхня під водою. Лесь припав до землі, а тінь зачалапала по днищі струмка (Михайло Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 237); Сахно.. мало не по коліна вгрузла у мулке днище озера (Юрій Смолич, I, 1958, 99);
//  Нижня плоска частина улоговини на поверхні землі. Днища балок, де ґрунти звичайно намиті, відводять під овочеві і спеціальні сівозміни (Колгоспник України, 4, 1956, 14); Він довго ходив по вогкому днищі балки, присідав до землі, щось колупав у ній довгим рибальським ножем (Василь Кучер, Черв, вогонь, 1959, 34).

3. Дошка, у яку закладають гребінь при прядінні ниток ручним способом. От Зубиха позбирала усе своє ..взяла днище і веретено і вийшла з Уласовичем з хати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 204); Вийняла [мати] гребінь із днища, поклала на ослін і встала назустріч до сина (Андрій Головко, II, 1957, 20).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 314.

Коментарі (0)