в означеннях
Тлумачення, значення слова «Доля»:

ДОЛЯ 1, і, жін.

1. Хід подій, збіг обставин, напрям життєвого шляху, що ніби не залежать від бажання, волі людини. Як бачите, доля закинула мене аж у Крим (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 126); Тільки глибоко десь, на дні дівочого серця, ятриться біль, що не знає вона отакого тихого людського щастя, що обікрадена злою долею її щира і вірна любов (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 357);  * У порівняннях. Коли ж мене на півдорозі стріне важка лавина і впаде, мов доля, на голову мою, тоді впаду я на сніг нагірний (Леся Українка, I, 1951, 196);
//  Умови життя; життєвий шлях і те, що на ньому виникає. Зозуля Горлиці жалілась, Що доля їй недобрая судилась: Мов сирота вона, тиняється сама (Леонід Глібов, Вибр.; 1957, 183); Орел вийняв карі очі На чужому полі, Біле тіло вовки з'їли, — Така його доля (Тарас Шевченко, I, 1951, 4); Катерина міцно з'єднала свою долю з Антоновою долею (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 6); Моя солдатська доля почалася далеко-далеко від рідних країв (Павло Загребельний, Європа Захід, 1961, 69);
//  Бажане, щасливе життя Нема щастя, нема долі, Лиш врода сама... (Леся Українка, I, 1951, 324); Прокіп Савич одним з перших порушив звичаї свого містечка і пішов шукати долі на на морі, а в степах, на суходолі (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 8).
Випадати (випасти) на долю див. випадати; Зв'язувати (зв'язати) свою долю див. зв'язувати.

2. Стан, у якому перебуває або перебуватиме що-небудь; майбутнє чогось. Згадає я собі, що Ви обіцяли Написати до мене про долю комедії Єремієва «Шляхта» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 159); Як можна було не хвилюватись, знаючи, що тут вирішується доля урожаю (Колгоспник України, 12, 1958, 34).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 360.

Коментарі (0)

ДОЛЯ 2, і, жін.

1. рідко. Частина чого-небудь. Маленька зірочка горіла в небі, пливла над селом, на якусь долю секунди притухаючи, щоб потім спалахнуть з новою силою (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 478);  * Образно. Дивлячись на плантацію, колгоспники часто говорили: «Маріїні буряки», і в тому була велика доля правди (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 366);
//  Належна комусь частина; право на участь у чому-небудь, на володіння частиною чого-небудь; пай. Долю м'ясива йому тут прислужники зразу поклали (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена. 1963, 296); Одрадяни вже лічили, скільки-то заробітку спаде на їх долю, що треба зоставити на харч, а що — продати (Панас Мирний, IV, 1955, 241); Праці в школі хоч небагато було на мою долю, — була вона не цікава, а тяжка (Степан Васильченко, IV, 1960, 34).

2. Частина розміру музичного такту.
Сильна доля — частина розміру музичного такту, на яку припадає наголос. Такт — це відрізок музичного твору, що починається з сильної долі (Колесса, Основи техніки диригування. 1960, 7).

3. У старій російській системі мір — одиниця маси (ваги), що дорівнює 44,435 мг.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 360.

Коментарі (0)