в означеннях
Тлумачення, значення слова «Духівник»:

ДУХІВНИ́К, а, чол. Священик, у якого хто-небудь постійно сповідається. [Сильвестр:] Та як ти смів подумати, проклятий, Що я, монах і княжий духівник, З тобою буду чаші вихиляти (Іван Кочерга, III, 1956, 69).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 444.

Коментарі (0)