в означеннях
Тлумачення, значення слова «Ера»:

ЕРА, и, жін.

1. Початок літочислення, зв'язаний з якою-небудь історичною або легендарною подією; відповідна система літочислення. Описана теорія була узагальнена і уточнена грецьким астрономом Клавдієм Птоломеєм (друге століття нашої ери) у його творі «Альмагест» (Бесіди про всесвіт, 1953, 15).

2. книжн. Період, докорінно відмінний від попереднього. Імперіалістська війна відкриває собою еру соціальної революції (Ленін, 21, 1950, 304); Над світом зайнялась зоря нової ери — ери використання людиною атомної енергії (Наука і життя, 2, 1957, 8).

3. геол. Найбільша одиниця хронологічного поділу історії Землі. В Криму вулканічна діяльність відбувалась у юрському періоді мезозойської ери (Про вулкани і землетруси, 1955, 16).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 485.

Коментарі (0)