в означеннях
Тлумачення, значення слова «Фабула»:

ФА́БУЛА, и, жін., літ.

1. Хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі; канва, схема розвитку життєвих подій, подана в художньому творі в послідовному порядку. Побачимо, що буде. У мене вже й фабула складається (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 166); Актори, заздалегідь умовившись про розвиток сюжету, про фабулу й інтригу, створювали в ході вистави все те, що мовили з кону (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 196); Фабулу поеми «Княжна» Шевченко використав згодом у повісті російською мовою «Княгиня» (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 297); Фабула і композиція оповідання «Ніч перед боєм» [О. Довженка] нехитрі, і цим підкреслюється природність, правдивість епізоду (Радянське літературознавство, 2, 1958, 35).

2. заст. Байка, побрехенька. Приклад, заснований на вимислі оповідача, чи взятий з літературного або фольклорного, зокрема міфологічного джерела, — такий приклад можна назвати побрехенькою, чи, як казали в старовину, фабулою (Радянське літературознавство, 3, 1965, 19).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 548.

Коментарі (0)