в означеннях
Тлумачення, значення слова «Гаман»:

ГАМА́Н, а, чол.

1. Шкіряна сумочка для грошей. Бурлака витяг з гамана гроші й шпурнув шинкареві на стіл (Нечуй-Левицький, II, 1956, 232); Сагайдачний взяв з пояса ремінний гаман, розпустивши очкур на ньому, дістав звідти золотого червінця (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 393); — Так оце у тебе Золота гаман? (Павло Усенко, І сьогодні.., 1957, 144);  * У порівняннях. Рот [бабин] розкривався, як порожній гаман, і в ньому шипіли слова, щось про царенка, злото, дорогі страви (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 273);
//  Гроші. Врангель не міг спокійно думати про.. всіх тих, що стоять за ним. «Презренні, тупі баришники? Торгуються за кожен патрон, за кожну пару чобіт.. Шкода гаманів? А нашої крові не шкода?..» (Олесь Гончар, II, 1959, 363).

2. Торбинка для тютюну, люльки та інших дрібних речей; кисет. Підперізувались вони [чабани] шкуряним поясом і прив'язували до його гаман, вицвяхований і ґудзиками, і мідними бляшками, з кресалом і губкою (Олекса Стороженко, I, 1957, 267); Методично витяг він [Корж] із кишені гаман, набив люльку, викресав вогню і затягнувся міцними корінцями (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 51).

3. Те саме, що бумажник. Столярчук витяг з широкої кишені брезентовий гаман, а з нього наші контракти і ще якісь папірці (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 54); Макітра купив собі нового бумажника. Гаман був з добрячої тисненої шкіри (Іван І. Волошин, Дні... 1958, 192).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 24.

Коментарі (0)