в означеннях
Тлумачення, значення слова «Герой»:

ГЕРО́Й, я, чол.

1. Видатна своїми здібностями і діяльністю людина, що виявляє відвагу, самовідданість і хоробрість у бою і в труді. Чесна праця героїв породжує (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 346); [Жірондист:] Але ж бо не в церквах жила ідея, а в людях тих, замучених героях, що так одважно йшли на муки й смерть… (Леся Українка, II, 1951, 167); Марксизм-ленінізм учить, що не герої роблять історію, а народ створює й висуває героїв і рухає вперед історію (Радянська Україна, 15.I 1954, 3); — Він залишив палубу есмінця останнім… Літака збив… Він герой (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 101);  * У порівняннях. Севастополь! Пильно на сторожі, як герой, стояв ти у бою, не схиливши голову свою, орди спопеляючи ворожі (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 226).
Герой Радянського Союзу — почесне звання, найвищий ступінь відзнаки за особисті або колективні заслуги перед державою, пов'язані з вчиненням геройського подвигу;
//  Особа з цим званням. Одного дня із сільради принесли до старенької Домахи газету, в якій великими літерами було надруковано, що Герой Радянського Союзу гвардії капітан Петро Федорович Байрак нагороджений вдруге Золотою Зіркою (Петро Панч, В дорозі, 1959, 134); Герой Соціалістичної Праці — почесне звання, найвищий ступінь трудової відзнаки в СРСР за виняткові заслуги перед державою в галузі господарського і культурного будівництва. Великій групі провідних учених, конструкторів і спеціалістів присуджено Ленінські премії, присвоєно почесне звання Героя Соціалістичної Праці (Наука і життя, 1, 1959, 2);
//  Особа з цим званням.

2. чого. Людина, яка втілює основні, типові риси певного оточення, часу, певної епохи тощо. Знову скликав Тимошенко до себе Славних героїв двадцятого року (Андрій Малишко, I, 1956, 274); — Ото запал! Пізнаю героя Смоленська (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 9).

3. Головна дійова особа літературного твору. Героєм одного Вашого [О. С. Маковея] оповідання був доктор Долинський, дуже подібний до самого себе і до Вас трохи (Василь Стефаник, III, 1954, 248); Головним героєм літератури соціалістичного реалізму є народ, що піднявся до активної історичної творчості (Про багатство літератури, 1959, 244); В ліричному герої поезії М. Рильського особисті, індивідуальні інтереси нерозривно пов'язані з інтересами громадськими, державними (Радянська Україна, 12.I 1954, 5).

4. чого і без додатка. Особа, яка чим-небудь відзначилась, привернула до себе увагу. Вони [Владно та Начко] були, так сказати, героями дня (Іван Франко, VI, 1951, 150); Героями вечірки були сьогодні військові (Олесь Донченко, I, 1956, 391); Сим разом героєм був Стасик.. Ми розбираєм учинок Стася, ведем суперечки, сміємось (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 257).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 56.

Коментарі (0)